Посібник
Як позбутися шкідливої звички: 7 кроків, які працюють (на основі досліджень)
Як позбутися шкідливої звички назавжди: знайди сигнал, зміни обставини, сплануй заміну й пильнуй зриви. Сім кроків, і кожен підкріплений дослідженнями.

Якщо хочеш знати, як позбутися шкідливої звички, починай із моменту, коли вона запускається, а не із сили волі. Знайди сигнал, який її вмикає, зміни цей сигнал або уникай його, де можеш, заздалегідь виріши, що робитимеш замість неї, і пильно стеж за зривами, доки нова реакція не візьме гору.
Цей посібник пояснює, чому шкідливих звичок так важко позбутися, а потім дає сім кроків, як позбутися шкідливої звички, і кожен пов’язаний із тим, що справді з’ясували дослідження. Він підходить для повсякденних звичок, як-от гортати стрічку в ліжку, перекушувати ввечері чи гризти нігті.
Чому шкідливих звичок так важко позбутися
Звичка — це дія, яку мозок пов’язав із ситуацією. Роби щось досить часто в тому самому місці, у той самий час або після того самого відчуття, і сама ситуація почне запускати цю дію. Ти береш телефон у ліжку, бо лежиш у ліжку, а не через якесь рішення.
В огляді досліджень звичок Венді Вуд і Денніс Рюнгер описують звички як ефективний спосіб реагування, яким мозок користується за замовчуванням: люди схильні повторювати ті самі дії в обставинах, що повторюються, і ці реакції відбуваються майже без роздумів. Це корисно, коли зав’язуєш шнурки. І заважає, коли за замовчуванням іде другий келих вина.
Це пояснює й найприкріше. Можна щиро хотіти припинити й усе одно це робити, бо бажання припинити змінює твою ціль, а не сигнал. Тому кроки нижче спрямовані на ситуацію, а не на те, щоб старатися сильніше.
Як позбутися шкідливої звички за 7 кроків
1. Записуй, коли це стається
Перш ніж щось змінювати, три-чотири дні просто спостерігай. Щоразу, коли ловиш себе на звичці, записуй:
Більшість людей помічає, що ті самі два-три сигнали з’являються знову й знову: момент, коли лягаєш у ліжко, перша тиха хвилина після роботи, певне відчуття, як-от нудьга чи тривога. Саме з цими сигналами ти й працюватимеш. Ти також дізнаєшся, що тобі дає звичка (перерву, розраду, заняття для рук), а це знадобиться на кроці 4.
2. Зміни ситуацію, яка її запускає
Оскільки звичку рухає сигнал, зміна ситуації — один із найнадійніших способів її послабити.
Дослідження Вуд, Там і Вітт стежило за студентами, які перевелися до нового університету. Їхні звички займатися спортом, читати газету й дивитися телевізор пережили переїзд лише тоді, коли частина старих обставин збереглася, як-от читання газети разом з іншими людьми. Коли обставини змінювалися, звичка порушувалася, а в деяких випадках поведінка знову опинялася під контролем свідомих намірів студентів.
Не обов’язково переїжджати, щоб цим скористатися. Невеликі зміни обстановки роблять те саме в меншому масштабі:
- Заряджай телефон поза спальнею, якщо твоя звичка — гортати стрічку в ліжку.
- Увечері сідай на інший стілець або в іншій кімнаті.
- Повертайся додому іншим шляхом, якщо звичний веде повз магазин, де купуєш снеки.
Зміни в житті, як-от нова робота, переїзд чи відпустка, — теж добрий час покинути звичку, бо багато її сигналів зникають одночасно.
3. Додай тертя
Якщо прибрати сигнал не виходить, зроби звичку трохи важчою. Виходь із застосунку після кожного використання. Тримай печиво на верхній полиці в непрозорій коробці. Поклади геймпад у шухляду в іншій кімнаті.
Тертя саме по собі не зупинить сильну звичку, але воно створює паузу, а в паузі ти можеш обирати. Кілька секунд, потрібних, щоб знову увійти в акаунт, — це кілька секунд, за які встигає спрацювати крок 4.
4. Сплануй заміну за правилом «якщо — то»
Небажана звичка зазвичай щось тобі дає. Якщо її прибрати й залишити порожнечу, стара дія має схильність прослизнути туди знову. Тож заздалегідь виріши, що робитимеш замість неї, і запиши це як план «якщо — то»:
Якщо [сигнал], то я [нова реакція].
Кілька прикладів:
- Якщо ляжу в ліжко, то прочитаю сторінку книжки, а не візьму телефон.
- Якщо захочеться погризти нігті, то на хвилину притисну кінчики пальців один до одного.
- Якщо прийду додому й захочу перекусити, то спершу заварю чашку чаю.
У трьох експериментах Маріке Адріансе та її колеги з’ясували, що такі плани забирали в старої звички її фору: зазвичай у критичній ситуації першою на думку спадала звична реакція, але після того, як люди складали план «якщо — то», цього вже не відбувалося. Є нюанс, який варто знати. План давав людям свободу вибору, але діяли вони інакше лише тоді, коли справді хотіли альтернативи. Обери заміну, яку тобі справді хотілося б робити.
Заміна працює найкраще, коли задовольняє ту саму потребу. Якщо гортання стрічки — твій спосіб розслабитися, сторінка роману теж розслабить. Якщо цигарка — твій привід вийти на перерву надвір, вийди на перерву, а цигарку залиш.
5. Пильнуй її, особливо коли вона сильна
Ось висновок, який звучить надто просто, щоб бути правдою. У двох щоденникових дослідженнях Джеффрі Квінн і колеги розпитували людей, як ті намагалися контролювати свої шкідливі звички. Для сильних звичок найкраще працювала стратегія пильного спостереження: уважно стежити, чи не стається зрив, і казати собі «не роби цього», коли з’являється потяг. Жодна інша стратегія з тих, які вони розглядали, із сильними звичками не допомагала. Подальший експеримент дав підстави вважати, що спостереження не послаблює саму звичку, а посилює здатність зупинити її в потрібну мить.
Це та сама ідея, що лежить в основі реверсії звички (habit reversal) — структурованої терапії, яка будується на тому, щоб помічати звичку в момент, коли вона починається, а тоді виконувати конкурентну реакцію, фізично несумісну з нею, як-от стискати кулаки замість того, щоб висмикувати волосся. У метааналізі 18 досліджень за участю 575 людей Бейт із колегами з’ясували, що реверсія звички мала великий ефект на повторювану поведінку, як-от гризіння нігтів, смоктання великого пальця, тики й заїкання.
Цей принцип можна позичити й самостійно: навчися впізнавати першу мить звички (рука тягнеться до рота, великий палець зависає над застосунком) і зроби цю мить своїм сигналом перемкнутися.
6. Відстежуй дні без звички
Записи перетворюють пильність на те, що можна побачити. Метааналіз 138 досліджень за участю майже 20 000 людей, який провели Бенджамін Гаркін і колеги, показав, що відстеження прогресу допомагає досягти цілі, і ефект був більшим, коли люди фізично записували свій прогрес або робили його публічним.
Для звички, якої позбуваєшся, відстежуй дні, коли її не було, а не дні, коли вона була. Кожен такий день — маленька перемога, яку можна порахувати. Якщо обираєш для цього застосунок, наше порівняння найкращих застосунків, щоб позбутися шкідливих звичок, розглядає вісім із них.
habitual, трекер звичок, який зберігає все на твоєму телефоні, має тип звички саме для цього: те, від чого ти відмовляєшся. Для неї можна налаштувати нагадування й перевірки, а також поставити ціль у днях. У цілях habitual дні лише додаються, тож зрив ніколи не стирає днів, які тобі вже вдалися; він лише трохи відсуває фініш.


Якщо тобі зручніше на папері, трекер звичок для друку працює не гірше. Закреслюй кожен день без звички.
7. Підготуйся до зривів заздалегідь
Зриви будуть. Вони трапляються майже в усіх, і це нічого не каже про те, чи вдасться тобі позбутися звички. Важливо, що ти робиш наступного дня.
Виріши вже зараз, як діятимеш:
Якщо навіть один зрив важко відпустити, наша стаття про те, що робити після пропущеного дня, пояснює, чому один пропуск важить набагато менше, ніж здається.

Скільки часу потрібно, щоб позбутися шкідливої звички?
Надійної цифри немає. Популярні цифри на кшталт 21 дня не походять із досліджень про те, як позбуваються звичок, а старий сигнал може довго залишатися пов’язаним із дією у твоїй пам’яті. Саме тому дослідження Квінна показало, що пильність важлива: слід звички змінюється повільно, тож ти раз у раз зупиняєш її в моменті, доки нова реакція не візьме гору.
Відомо інше: на формування звички-заміни потрібен час. У дослідженні 96 людей, кожен із яких щодня повторював одну нову дію, Філіппа Леллі та її колеги з’ясували, що минало від 18 до 254 днів, доки дія ставала настільки автоматичною, наскільки взагалі могла стати. Це було невелике дослідження простих звичок, але вже сам розкид показує, що єдиної відповіді немає. Наша стаття про те, скільки днів формується звичка, розбирає докази. Розраховуй на кілька місяців уважності, а не на кілька тижнів, і чекай, що потяг слабшатиме й з’являтиметься рідше, а не зникне в певний день.
Приклади: як позбутися поширених шкідливих звичок
Ось як кроки поєднуються для п’яти поширених звичок.
Гортання стрічки в ліжку. Сигнал: лягаєш у ліжко. Зміни ситуацію: заряджай телефон в іншій кімнаті й користуйся дешевим будильником. Заміна: книжка на подушці. Відстежуй: вечори без телефона.
Вечірні перекуси. Сигнал: сідаєш після вечері, або нудьга. Тертя: жодних снеків у вітальні, верхня полиця для решти. Заміна: чашка чаю або раніше почищені зуби. Відстежуй: вечори без перекусів.
Гризіння нігтів. Сигнал: стрес, читання, екрани. Стеж за першою миттю, коли рука тягнеться до рота. Конкурентна реакція: притисни кінчики пальців один до одного або потримай щось у руках хвилину. Відстежуй: дні без гризіння нігтів.
Пошта одразу після пробудження. Сигнал: береш телефон, щойно прокинешся. Зміни ситуацію: прибери пошту з головного екрана. Заміна: якщо прокинуся, то спершу відсуну штори й вип’ю склянку води. Відстежуй: ранки без пошти до сніданку.
Відкладання будильника. Сигнал: будильник. Зміни ситуацію: постав будильник у протилежному кінці кімнати, щоб довелося встати й вимкнути його. Відстежуй: ранки, коли вдалося встати з першого будильника.
Коли шкідлива звичка під контролем, заміна — це нова звичка, яку треба сформувати. Нанизування звичок — добрий спосіб прив’язати її до того, що ти вже робиш.
Коли звернутися по допомогу
Ці кроки — для повсякденних звичок. Якщо звичка — це залежність (куріння, алкоголь, наркотики, азартні ігри), шкодить тобі або кинути не вдається попри багато спроб, поговори з лікарем чи фахівцем із відповідною підготовкою. Щодо повторюваної поведінки, як-от висмикування волосся, колупання шкіри чи тики, запитай про терапію реверсії звички, яку проводять кваліфіковані клініцисти. У Великій Британії NHS має перелік місць, де отримати підтримку в разі залежності.
Коротко
- Знайди сигнал: де, коли, з ким і що відчувалося.
- Змінюй ситуацію, де можеш, і додавай тертя, де не можеш.
- Заздалегідь виріши, що робитимеш замість звички, за планом «якщо — то», і обери те, що задовольняє ту саму потребу.
- Стеж за першою миттю звички й перемикайся саме тоді.
- Відстежуй дні без звички й зважай, що зриви будуть.
Якщо замінюєш звичку кращою, наша стаття про те, як сформувати звичку, яка залишиться, допоможе з наступним кроком.
Джерела
- Adriaanse, M. A., Gollwitzer, P. M., De Ridder, D. T. D., de Wit, J. B. F., & Kroese, F. M. (2011). Breaking habits with implementation intentions: A test of underlying processes. Personality and Social Psychology Bulletin, 37(4), 502–513.
- Bate, K. S., Malouff, J. M., Thorsteinsson, E. T., & Bhullar, N. (2011). The efficacy of habit reversal therapy for tics, habit disorders, and stuttering: A meta-analytic review. Clinical Psychology Review, 31(5), 865–871.
- Harkin, B., Webb, T. L., Chang, B. P. I., Prestwich, A., Conner, M., Kellar, I., Benn, Y., & Sheeran, P. (2016). Does monitoring goal progress promote goal attainment? A meta-analysis of the experimental evidence. Psychological Bulletin, 142(2), 198–229.
- Lally, P., van Jaarsveld, C. H. M., Potts, H. W. W., & Wardle, J. (2010). How are habits formed: Modelling habit formation in the real world. European Journal of Social Psychology, 40(6), 998–1009.
- Quinn, J. M., Pascoe, A., Wood, W., & Neal, D. T. (2010). Can’t control yourself? Monitor those bad habits. Personality and Social Psychology Bulletin, 36(4), 499–511.
- Wood, W., & Rünger, D. (2016). Psychology of habit. Annual Review of Psychology, 67, 289–314.
- Wood, W., Tam, L., & Witt, M. G. (2005). Changing circumstances, disrupting habits. Journal of Personality and Social Psychology, 88(6), 918–933.
Запитання
Скільки часу потрібно, щоб позбутися шкідливої звички?
Надійної цифри немає, і хто називає якусь (21 день, 30 днів), той просто вгадує. В одному дослідженні нових звичок людям знадобилося від 18 до 254 днів, щоб дія стала автоматичною, а сигнал старої звички може залишатися пов’язаним із нею ще довше. Розраховуй на кілька місяців, коли доведеться пильнувати сигнал, а зриви з часом траплятимуться дедалі рідше.
Чому так важко позбутися шкідливих звичок?
Бо звичку запускає її сигнал, а не рішення. Коли дію повторено досить часто в тій самій ситуації, ситуація запускає її раніше, ніж ти встигаєш подумати. Добрі наміри змінюють те, чого ти хочеш, але не змінюють сигналу, тому зміна ситуації працює краще, ніж сама лише сила волі.
Що краще: замінити шкідливу звичку чи просто кинути?
Зазвичай краще замінити. Шкідлива звичка часто щось тобі дає, наприклад знімає стрес або заповнює тиху хвилину, а порожнє місце має властивість знову заповнюватися старою дією. Заздалегідь виріши, що робитимеш замість неї, коли з’явиться сигнал, і обери те, що задовольняє ту саму потребу.
Що робити, якщо стався зрив?
Сприймай це як інформацію, а не як поразку. Зверни увагу, що його спричинило, зміни план для цієї ситуації й продовжуй наступного дня. Один зрив не скасовує днів, які тобі вдалися, а якщо рахувати саме ці дні, а не безперервну серію, продовжувати легше.


